понеділок, 13 грудня 2021 р.

 

5 клас

Тема:   УСНИЙ ПЕРЕКАЗ ІЗ ЗАВДАННЯМ

Мета:   навчати дітей писати творчі перекази, добирати потрібний матеріал; розвивати зв'язне усне мовлення п'ятикласників, логічне мислення, спостереження; формувати навички самоосвітньої діяльності учнів; сприяти виробленню в школярів уміння будувати висловлювання з елементами опису предмета; прищеплювати любов до української мови, народної творчості.

 Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення

 Методи і прийоми:  слово вчителя, бесіда,  пошукова діяльність, творча робота, самостійна робота

 Обладнання: текст переказу, ілюстрації із зображенням калинового цвіту, калинових кущів восени та взимку, тексти віршів, «загублені слова», малюнки учнів.

ХІД УРОКУ

      I.            Організація класу

   II.            Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми й очікуваних результатів

Сьогодні на уроці кожен  учень на уроці буде художником, письменником. Нам треба попрацювати над описом предмета.

Який ми будемо описувати предмет, підкаже загадка:

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

Звичайно, це калина. Сьогодні на уроці ми навчимося переказувати текст розповідного характеру, ввівши в нього опис калини.

III. Збір необхідної інформації для робити з текстом із завданням. Підготовча робота.

1.     Розгляд та обговорення ілюстрацій.

  • Що зображено на малюнках?
  • На що схожі кетяги калини?
  • Чому калину зобразили поруч із медом. Про які лікувальні властивості калини ви знаєте?

2.     Хвилинка каліграфії.

А зараз давайте пограємо у гру: Вам необхідно з'єднати слова, які загубилися( прислів'я розрізані на окремі слова, які учням треба з'єднати).

У лузі калина з квіточками, немов матуся з діточками.

Запишалася калина, наче красная дівчина.

Без верби і калини нема України.

Після того, як учні впоралися, їм пропонується вислів (на вибір) записати рядком каліграфії.

3.     Поетична хвилинка.

Учні по черзі читають віршики про калину.

(Обговорення прочитаного).

 

******

Серед поля, край села

Калинонька зацвіла,

Ніби дівчина в віночку

У вишиваній сорочці

Русу косу заплела.

 

******

Беріть калину – червоні корали,

Ці кетяги небо і сонце ввібрали,

Напоїть матуся калиновим чаєм,

Недугу ураз, як рукою знімає.

 

******

Я не груша, я не слива,

Я калинонька вродлива

Я стою в зеленім листі,

У червоному намисті.

 

4.     Релаксація.

Любі учні! Кожен із вас сьогодні може бути творцем. Під час прослуховування пісні у виконанні української співачки Ірини Федишин  «При долині кущ калини», вам надається можливість намалювати калину такою, якою ви її уявляєте саме зараз.

https://www.youtube.com/watch?v=PFIQ5EEVBu0&list=RDPFIQ5EEVBu0&start_radio=1

Після завершення пісні клас розглядає малюнки. 

IV. Знайомство учнів з текстом переказу

1.Вступне слово вчителя

Про калину складено багато легенд. На уроках української літератури ми вже ознайомилися із поняттям «легенда». Давайте пригадаємо ,що таке легенда. (1. Народне сказання або оповідання про якісь події чи життя людей, оповите казковістю, фантастикою; міф, фантазія, вигадка, повір'я.2. Щось вигадане, неправдиве.)

Для переказу візьмемо легенду «Червона калина».

2.Виразне читання легенди вчителем

ЧЕРВОНА КАЛИНА

Колись на Україну нападали турки та татари. Усе нищили вони на своєму шляху, а дівчат і хлопців забирали в полон.

Одного разу хотіли забрати в полон першу красуню села. Дівчина почала тікати. І була б утекла, та, на лихо, зачепилася за дерево своїм червоним намистом. Намисто розірвалося, посипались на землю червоні намистинки.

Забрали вороги красуню. А червоні намистинки зійшли, з них виросли прекрасні кущі з червоними ягідками. Назвали їх люди калиною.

З того часу й росте на землі цей чудовий кущ.

3.Робота над текстом переказу

  • Про що говориться в легенді? Тема твору? {Народ розповідає, як з'яви­лися кущі калини)
  • Чи можна стверджувати, що цей текст — розповідь? Доведіть свою думку.
  • Чому вороги нападали на Україну? Якими були їхні наміри?
  • Що трапилося з дівчиною, коли та тікала від ворогів?
  • Що сталося з червоним намистом?

4.Колективна робота

Робота над пам'яткою «Як працювати над переказом».

1. Прочитайте, прослухайте уважно текст.

2. Визначте його тему й основну думку.

3. Поділіть текст на частини і дайте їм заголовок.

4. З'ясуйте значення та правопис незрозумілих слів, розстановку розді­лових знаків.

5. Перекажіть текст, дотримуючись плану.

6. Пам'ятайте про вимоги до мовлення.

5. Складання плану.

 Орієнтовний план переказу

1.     Ворожий напад.

2.     Втеча дівчини.

3.     Розірване намисто.

4.     Калиновий кущ.

5.     Калина — символ України.

5. За дві – три хвилини скласти на чернетці записи до тексту переказу.

6. Учні по черзі усно переказують переказ. Після того, як всі учні переказали текст, вони демонструють свої малюнки.

V. Підсумок уроку

1. Колективна робота. Обговорення якості творчої роботи з точки зору

змісту, виконання творчого завдання.

2. Відповіді на запитання, що виникли під час роботи над переказом.

3. Рецензування та оцінювання робіт однокласниками.

VІ. Домашнє завдання

Повторити правила. Зробити повний фонетичний розбір слова «калина».

Додаток 




пʼятниця, 24 квітня 2020 р.

Цікавинки про українську мову


Декілька фактів про українську мову, які варто знати кожному

Цікаві факти про українську мову в цифрах

1.Відповідно до даних Національної Академії Наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. Цікаво знати, що за лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською — 84% спільної лексики, із польською і сербською ми маємо 70% і 68% відповідно спільних слів, а от з російською — 62%.

2.Походження української мови — окрема теми для статті! Точно сказати, коли зародилася українська мова, — складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. За даними вченого Василя Кобилюх, наша мова сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери і походить вона із санскриту.

3.До речі, перші слова з української мови були записані в 448 р. н.е.
 Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова «мед» і «страва».

4.На відміну від решти східнослов’янських мова, іменник в українській має 7 відмінків. Як ви зрозуміли, вирізняє нас кличний відмінок, який існує також в латині, грецькій та санскритській граматиках.

5.У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!

6.Ви ніколи не замислювалися над тим, що в нашій мові є три форми майбутнього часу! Цікавий матеріал, чи не так? Нумо згадувати разом — проста (піду), складна (йтиму) і складена (буду йти).

Цікавинки про українську мову

1.Однією з «родзинок» української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Навіть слово «вороги» має зменшувально-пестливу форму, яка вживається в гімні України. Пам’ятаєте: «...згинуть наші вороженьки, як роса на сонці».

2.Найуживанішою буквою в українському алфавіті є літера «п»; саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана — буква «ф», її вживають переважно в запозичених словах.

3.Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

4.У нашій мові є особливі слова — паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром «Я несу гусеня», або ж «ротатор».

Цікаві відомості з історії української мови

1.Українську мову офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Відтак, Котляревського вважають основоположником нової української мови.

2.Перший український «Буквар» видав у 1574 року у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927-го в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.

3.Найстарішою українською піснею вважається балада «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».

4.Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.

5.Найбільше псевдонімів мав поет Олександр Кониський — свої твори він підписував 141 іменами, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами.

Зміни до Правопису

Презентация1